полігамі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | полігамі́чний | полігамі́чна | полігамі́чне | полігамі́чні |
родовий | полігамі́чного | полігамі́чної | полігамі́чного | полігамі́чних |
давальний | полігамі́чному | полігамі́чній | полігамі́чному | полігамі́чним |
знахідний | полігамі́чний | полігамі́чну | полігамі́чне | полігамі́чні |
орудний | полігамі́чним | полігамі́чною | полігамі́чним | полігамі́чними |
місцевий | на/у полігамі́чному, полігамі́чнім | на/у полігамі́чній | на/у полігамі́чному, полігамі́чнім | на/у полігамі́чних |