| полігло́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | полігло́тний | полігло́тна | полігло́тне | полігло́тні |
| родовий | полігло́тного | полігло́тної | полігло́тного | полігло́тних |
| давальний | полігло́тному | полігло́тній | полігло́тному | полігло́тним |
| знахідний | полігло́тний, полігло́тного | полігло́тну | полігло́тне | полігло́тні, полігло́тних |
| орудний | полігло́тним | полігло́тною | полігло́тним | полігло́тними |
| місцевий | на/у полігло́тному, полігло́тнім | на/у полігло́тній | на/у полігло́тному, полігло́тнім | на/у полігло́тних |