| полігонометри́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | полігонометри́чний | полігонометри́чна | полігонометри́чне | полігонометри́чні |
| родовий | полігонометри́чного | полігонометри́чної | полігонометри́чного | полігонометри́чних |
| давальний | полігонометри́чному | полігонометри́чній | полігонометри́чному | полігонометри́чним |
| знахідний | полігонометри́чний, полігонометри́чного | полігонометри́чну | полігонометри́чне | полігонометри́чні, полігонометри́чних |
| орудний | полігонометри́чним | полігонометри́чною | полігонометри́чним | полігонометри́чними |
| місцевий | на/у полігонометри́чному, полігонометри́чнім | на/у полігонометри́чній | на/у полігонометри́чному, полігонометри́чнім | на/у полігонометри́чних |