| поміркува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поміркува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | помірку́ймо | |
| 2 особа | помірку́й | помірку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | помірку́ю | помірку́ємо, помірку́єм |
| 2 особа | помірку́єш | помірку́єте |
| 3 особа | помірку́є | помірку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поміркува́в | поміркува́ли |
| жін.р. | поміркува́ла | |
| сер.р. | поміркува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поміркува́вши | ||