| поміркува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (поміркувати) | ||
| Інфінітив | поміркува́тися, поміркува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | помірку́ється | помірку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поміркува́вся, поміркува́всь | поміркува́лися, поміркува́лись |
| жін.р. | поміркува́лася, поміркува́лась | |
| сер.р. | поміркува́лося, поміркува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поміркува́вшись | ||