| віджа́рити – дієслово доконаного виду | ||
| (відлупцювати) | ||
| Інфінітив | віджа́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віджа́рмо | |
| 2 особа | віджа́р | віджа́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віджа́рю | віджа́римо, віджа́рим |
| 2 особа | віджа́риш | віджа́рите |
| 3 особа | віджа́рить | віджа́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віджа́рив | віджа́рили |
| жін.р. | віджа́рила | |
| сер.р. | віджа́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| віджа́рений | ||
| Безособова форма | ||
| віджа́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| віджа́ривши | ||
| [розм.] | ||