| | |
| поніме́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поніме́чуватися, поніме́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поніме́чуймося, поніме́чуймось |
| 2 особа | поніме́чуйся, поніме́чуйсь | поніме́чуйтеся, поніме́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поніме́чуватимуся, поніме́чуватимусь | поніме́чуватимемося, поніме́чуватимемось, поніме́чуватимемся |
| 2 особа | поніме́чуватимешся | поніме́чуватиметеся, поніме́чуватиметесь |
| 3 особа | поніме́чуватиметься | поніме́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поніме́чуюся, поніме́чуюсь | поніме́чуємося, поніме́чуємось, поніме́чуємся |
| 2 особа | поніме́чуєшся | поніме́чуєтеся, поніме́чуєтесь |
| 3 особа | поніме́чується | поніме́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поніме́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поніме́чувався, поніме́чувавсь | поніме́чувалися, поніме́чувались |
| жін. р. | поніме́чувалася, поніме́чувалась |
| сер. р. | поніме́чувалося, поніме́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
