| понасува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (насувати що-небудь на щось) | ||
| Інфінітив | понасува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понасува́ймо | |
| 2 особа | понасува́й | понасува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понасува́ю | понасува́ємо, понасува́єм |
| 2 особа | понасува́єш | понасува́єте |
| 3 особа | понасува́є | понасува́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понасува́в | понасува́ли |
| жін.р. | понасува́ла | |
| сер.р. | понасува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| понасува́вши | ||