| понатика́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (натикати багато чогось; посадити багато) | ||
| Інфінітив | понатика́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понатика́ймо | |
| 2 особа | понатика́й | понатика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понатика́ю | понатика́ємо, понатика́єм |
| 2 особа | понатика́єш | понатика́єте |
| 3 особа | понатика́є | понатика́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понатика́в | понатика́ли |
| жін.р. | понатика́ла | |
| сер.р. | понатика́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| понати́каний | ||
| Безособова форма | ||
| понати́кано | ||
| Дієприслівник | ||
| понатика́вши | ||