| | |
| поно́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поно́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поно́влюймо |
| 2 особа | поно́влюй | поно́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поно́влюватиму | поно́влюватимемо, поно́влюватимем |
| 2 особа | поно́влюватимеш | поно́влюватимете |
| 3 особа | поно́влюватиме | поно́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поно́влюю | поно́влюємо, поно́влюєм |
| 2 особа | поно́влюєш | поно́влюєте |
| 3 особа | поно́влює | поно́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поно́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поно́влював | поно́влювали |
| жін. р. | поно́влювала |
| сер. р. | поно́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| поно́влюваний |
| Безособова форма |
