| поноси́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | поноси́тися, поноси́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поноси́тиметься | поноси́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поно́ситься | поно́сяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поно́сячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поноси́вся, поноси́всь | поноси́лися, поноси́лись |
| жін. р. | поноси́лася, поноси́лась | |
| сер. р. | поноси́лося, поноси́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||