| | |
| пону́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пону́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пону́куймо |
| 2 особа | пону́куй | пону́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пону́куватиму | пону́куватимемо, пону́куватимем |
| 2 особа | пону́куватимеш | пону́куватимете |
| 3 особа | пону́куватиме | пону́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пону́кую | пону́куємо, пону́куєм |
| 2 особа | пону́куєш | пону́куєте |
| 3 особа | пону́кує | пону́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пону́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пону́кував | пону́кували |
| жін. р. | пону́кувала |
| сер. р. | пону́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
