| | |
| відкара́скуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відкара́скуватися, відкара́скуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відкара́скуймося, відкара́скуймось |
| 2 особа | відкара́скуйся, відкара́скуйсь | відкара́скуйтеся, відкара́скуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкара́скуватимуся, відкара́скуватимусь | відкара́скуватимемося, відкара́скуватимемось, відкара́скуватимемся |
| 2 особа | відкара́скуватимешся | відкара́скуватиметеся, відкара́скуватиметесь |
| 3 особа | відкара́скуватиметься | відкара́скуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відкара́скуюся, відкара́скуюсь | відкара́скуємося, відкара́скуємось, відкара́скуємся |
| 2 особа | відкара́скуєшся | відкара́скуєтеся, відкара́скуєтесь |
| 3 особа | відкара́скується | відкара́скуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відкара́скуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відкара́скувався, відкара́скувавсь | відкара́скувалися, відкара́скувались |
| жін. р. | відкара́скувалася, відкара́скувалась |
| сер. р. | відкара́скувалося, відкара́скувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відкара́скувавшись |
| | |
| [розм.] | | |
