| попарта́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | попарта́чений | попарта́чена | попарта́чене | попарта́чені |
| родовий | попарта́ченого | попарта́ченої | попарта́ченого | попарта́чених |
| давальний | попарта́ченому | попарта́ченій | попарта́ченому | попарта́ченим |
| знахідний | попарта́чений | попарта́чену | попарта́чене | попарта́чені |
| орудний | попарта́ченим | попарта́ченою | попарта́ченим | попарта́ченими |
| місцевий | на/у попарта́ченому, попарта́ченім | на/у попарта́ченій | на/у попарта́ченому, попарта́ченім | на/у попарта́чених |
| [розм.] | ||||