| | |
| попону́ди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попону́ди́тися, попону́ди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попонуді́мося, попонуді́мось, попонуді́мся, попону́дьмося, попону́дьмось |
| 2 особа | попонуди́ся, попонуди́сь, попону́дься | попонуді́ться, попону́дьтеся, попону́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попону́джу́ся, попону́джу́сь | попону́димося, попону́димось, попону́димся |
| 2 особа | попону́дишся | попону́дитеся, попону́дитесь |
| 3 особа | попону́диться | попону́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попону́ди́вся, попону́ди́всь | попону́ди́лися, попону́ди́лись |
| жін.р. | попону́ди́лася, попону́ди́лась |
| сер.р. | попону́ди́лося, попону́ди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попону́ди́вшись |
