| попопла́кати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попопла́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попопла́чмо | |
| 2 особа | попопла́ч | попопла́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попопла́чу | попопла́чемо, попопла́чем |
| 2 особа | попопла́чеш | попопла́чете |
| 3 особа | попопла́че | попопла́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попопла́кав | попопла́кали |
| жін.р. | попопла́кала | |
| сер.р. | попопла́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попопла́кавши | ||