| відколо́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відколо́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відколі́мо, відколі́м | |
| 2 особа | відколи́ | відколі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відколю́ | відко́лемо, відко́лем |
| 2 особа | відко́леш | відко́лете |
| 3 особа | відко́ле | відко́лють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відколо́в | відколо́ли |
| жін.р. | відколо́ла | |
| сер.р. | відколо́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відко́лений, відко́лотий | ||
| Безособова форма | ||
| відко́лено, відко́лото | ||
| Дієприслівник | ||
| відколо́вши | ||