поприв’я́зуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | поприв’я́зуватися, поприв’я́зуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | поприв’я́зуймося, поприв’я́зуймось | |
2 особа | поприв’я́зуйся, поприв’я́зуйсь | поприв’я́зуйтеся, поприв’я́зуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | поприв’я́зуватимуся, поприв’я́зуватимусь | поприв’я́зуватимемося, поприв’я́зуватимемось, поприв’я́зуватимемся |
2 особа | поприв’я́зуватимешся | поприв’я́зуватиметеся, поприв’я́зуватиметесь |
3 особа | поприв’я́зуватиметься | поприв’я́зуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | поприв’я́зуюся, поприв’я́зуюсь | поприв’я́зуємося, поприв’я́зуємось, поприв’я́зуємся |
2 особа | поприв’я́зуєшся | поприв’я́зуєтеся, поприв’я́зуєтесь |
3 особа | поприв’я́зується | поприв’я́зуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
поприв’я́зуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | поприв’я́зувався, поприв’я́зувавсь | поприв’я́зувалися, поприв’я́зувались |
жін. р. | поприв’я́зувалася, поприв’я́зувалась | |
сер. р. | поприв’я́зувалося, поприв’я́зувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
поприв’я́зувавшись |