| | | | |
| попривла́снюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | попривла́снюваний | попривла́снювана | попривла́снюване | попривла́снювані |
| родовий | попривла́снюваного | попривла́снюваної | попривла́снюваного | попривла́снюваних |
| давальний | попривла́снюваному | попривла́снюваній | попривла́снюваному | попривла́снюваним |
| знахідний | попривла́снюваний, попривла́снюваного | попривла́снювану | попривла́снюване | попривла́снювані, попривла́снюваних |
| орудний | попривла́снюваним | попривла́снюваною | попривла́снюваним | попривла́снюваними |
| місцевий | на/у попривла́снюваному, попривла́снюванім | на/у попривла́снюваній | на/у попривла́снюваному, попривла́снюванім | на/у попривла́снюваних |
