| поприганя́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (привести кудись – багатьох) | ||
| Інфінітив | поприганя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поприганя́ймо | |
| 2 особа | поприганя́й | поприганя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поприганя́ю | поприганя́ємо, поприганя́єм |
| 2 особа | поприганя́єш | поприганя́єте |
| 3 особа | поприганя́є | поприганя́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поприганя́в | поприганя́ли |
| жін.р. | поприганя́ла | |
| сер.р. | поприганя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поприганя́вши | ||