| відколо́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відколо́тися, відколо́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відколі́мося, відколі́мось, відколі́мся | |
| 2 особа | відколи́ся, відколи́сь | відколі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відколю́ся, відколю́сь | відко́лемося, відко́лемось, відко́лемся |
| 2 особа | відко́лешся | відко́летеся, відко́летесь |
| 3 особа | відко́леться | відко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відколо́вся, відколо́всь | відколо́лися, відколо́лись |
| жін.р. | відколо́лася, відколо́лась | |
| сер.р. | відколо́лося, відколо́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відколо́вшись | ||