| | | | |
| поприко́люваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | поприко́люваний | поприко́лювана | поприко́люване | поприко́лювані |
| родовий | поприко́люваного | поприко́люваної | поприко́люваного | поприко́люваних |
| давальний | поприко́люваному | поприко́люваній | поприко́люваному | поприко́люваним |
| знахідний | поприко́люваний | поприко́лювану | поприко́люване | поприко́лювані |
| орудний | поприко́люваним | поприко́люваною | поприко́люваним | поприко́люваними |
| місцевий | на/у поприко́люваному, поприко́люванім | на/у поприко́люваній | на/у поприко́люваному, поприко́люванім | на/у поприко́люваних |
