| відколупа́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відколупа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відколупа́ймо | |
| 2 особа | відколупа́й | відколупа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відколупа́ю | відколупа́ємо, відколупа́єм |
| 2 особа | відколупа́єш | відколупа́єте |
| 3 особа | відколупа́є | відколупа́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відколупа́в | відколупа́ли |
| жін.р. | відколупа́ла | |
| сер.р. | відколупа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відколу́паний | ||
| Безособова форма | ||
| відколу́пано | ||
| Дієприслівник | ||
| відколупа́вши | ||