| | |
| попри́ндитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попри́ндитися, попри́ндитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попри́ндьмося, попри́ндьмось |
| 2 особа | попри́ндься | попри́ндьтеся, попри́ндьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попри́нджуся, попри́нджусь | попри́ндимося, попри́ндимось, попри́ндимся |
| 2 особа | попри́ндишся | попри́ндитеся, попри́ндитесь |
| 3 особа | попри́ндиться | попри́ндяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попри́ндився, попри́ндивсь | попри́ндилися, попри́ндились |
| жін.р. | попри́ндилася, попри́ндилась |
| сер.р. | попри́ндилося, попри́ндилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попри́ндившись |
