| відколупну́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відколупну́тися, відколупну́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відколупне́ться | відколупну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відколупну́вся, відколупну́всь | відколупну́лися, відколупну́лись |
| жін.р. | відколупну́лася, відколупну́лась | |
| сер.р. | відколупну́лося, відколупну́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відколупну́вшись | ||