| поприо́рювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поприо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поприо́рюймо | |
| 2 особа | поприо́рюй | поприо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поприо́рюю | поприо́рюємо, поприо́рюєм |
| 2 особа | поприо́рюєш | поприо́рюєте |
| 3 особа | поприо́рює | поприо́рюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поприо́рював | поприо́рювали |
| жін.р. | поприо́рювала | |
| сер.р. | поприо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поприо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| поприо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| поприо́рювавши | ||