| відко́люватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відко́люватися, відко́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відко́люймося, відко́люймось | |
| 2 особа | відко́люйся, відко́люйсь | відко́люйтеся, відко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відко́люватимуся, відко́люватимусь | відко́люватимемося, відко́люватимемось, відко́люватимемся |
| 2 особа | відко́люватимешся | відко́люватиметеся, відко́люватиметесь |
| 3 особа | відко́люватиметься | відко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відко́лююся, відко́лююсь | відко́люємося, відко́люємось, відко́люємся |
| 2 особа | відко́люєшся | відко́люєтеся, відко́люєтесь |
| 3 особа | відко́люється | відко́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відко́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відко́лювався, відко́лювавсь | відко́лювалися, відко́лювались |
| жін. р. | відко́лювалася, відко́лювалась | |
| сер. р. | відко́лювалося, відко́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відко́лювавшись | ||