| порізни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порізни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порізні́мо, порізні́м | |
| 2 особа | порізни́ | порізні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порізню́ | порізнимо́, порізни́м |
| 2 особа | порізни́ш | порізните́ |
| 3 особа | порізни́ть | порізня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порізни́в | порізни́ли |
| жін.р. | порізни́ла | |
| сер.р. | порізни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| порі́знений | ||
| Безособова форма | ||
| порі́знено | ||
| Дієприслівник | ||
| порізни́вши | ||