| порива́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (руйнуватися, припинятися – про зв’язки, стосунки) | ||
| Інфінітив | порива́тися, порива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | порива́тиметься | порива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | порива́ється | порива́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| порива́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | порива́вся, порива́всь | порива́лися, порива́лись |
| жін. р. | порива́лася, порива́лась | |
| сер. р. | порива́лося, порива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порива́вшись | ||