| порозво́дити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розвести в різні місця всіх або багатьох) | ||
| Інфінітив | порозво́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозво́дьмо | |
| 2 особа | порозво́дь | порозво́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозво́джу | порозво́димо, порозво́дим |
| 2 особа | порозво́диш | порозво́дите |
| 3 особа | порозво́дить | порозво́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозво́див | порозво́дили |
| жін.р. | порозво́дила | |
| сер.р. | порозво́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозво́дивши | ||