| відкува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (викувати) | ||
| Інфінітив | відкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відку́ймо | |
| 2 особа | відку́й | відку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відкую́ | відкуємо́, відкує́м |
| 2 особа | відкує́ш | відкуєте́ |
| 3 особа | відкує́ | відкую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відкува́в | відкува́ли |
| жін.р. | відкува́ла | |
| сер.р. | відкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відкува́вши | ||