| | |
| поручи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поручи́тися, поручи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поручі́мося, поручі́мось, поручі́мся |
| 2 особа | поручи́ся, поручи́сь | поручі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поручу́ся, поручу́сь | пору́чимося, пору́чимось, пору́чимся |
| 2 особа | пору́чишся | пору́читеся, пору́читесь |
| 3 особа | пору́читься | пору́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поручи́вся, поручи́всь | поручи́лися, поручи́лись |
| жін.р. | поручи́лася, поручи́лась |
| сер.р. | поручи́лося, поручи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поручи́вшись |
