| пору́чник1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (чин у Війську Польському; поручик у царській армії – іст.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пору́чник | пору́чники |
| родовий | пору́чника | пору́чників |
| давальний | пору́чникові, пору́чнику | пору́чникам |
| знахідний | пору́чника | пору́чників |
| орудний | пору́чником | пору́чниками |
| місцевий | на/у пору́чникові, пору́чнику | на/у пору́чниках |
| кличний | пору́чнику | пору́чники |