| | |
| посіда́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (брати у своє володіння) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | посіда́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | посіда́ймо |
| 2 особа | посіда́й | посіда́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | посіда́тиму | посіда́тимемо, посіда́тимем |
| 2 особа | посіда́тимеш | посіда́тимете |
| 3 особа | посіда́тиме | посіда́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | посіда́ю | посіда́ємо, посіда́єм |
| 2 особа | посіда́єш | посіда́єте |
| 3 особа | посіда́є | посіда́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| посіда́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | посіда́в | посіда́ли |
| жін. р. | посіда́ла |
| сер. р. | посіда́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| посіда́вши |
