| посвяти́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (висвятити) | ||
| Інфінітив | посвяти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посвяті́мо, посвяті́м | |
| 2 особа | посвяти́ | посвяті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посвячу́ | посвя́тимо, посвя́тим |
| 2 особа | посвя́тиш | посвя́тите |
| 3 особа | посвя́тить | посвя́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | посвяти́в | посвяти́ли |
| жін.р. | посвяти́ла | |
| сер.р. | посвяти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| посвя́чений | ||
| Безособова форма | ||
| посвя́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| посвяти́вши | ||