| | |
| посвяти́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (стати посвяченим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | посвяти́тися, посвяти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | посвяті́мося, посвяті́мось, посвяті́мся |
| 2 особа | посвяти́ся, посвяти́сь | посвяті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | посвячу́ся, посвячу́сь | посвя́тимося, посвя́тимось, посвя́тимся |
| 2 особа | посвя́тишся | посвя́титеся, посвя́титесь |
| 3 особа | посвя́титься | посвя́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | посвяти́вся, посвяти́всь | посвяти́лися, посвяти́лись |
| жін.р. | посвяти́лася, посвяти́лась |
| сер.р. | посвяти́лося, посвяти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| посвяти́вшись |
