| | |
| посту́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | посту́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | посту́джуймо |
| 2 особа | посту́джуй | посту́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | посту́джуватиму | посту́джуватимемо, посту́джуватимем |
| 2 особа | посту́джуватимеш | посту́джуватимете |
| 3 особа | посту́джуватиме | посту́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | посту́джую | посту́джуємо, посту́джуєм |
| 2 особа | посту́джуєш | посту́джуєте |
| 3 особа | посту́джує | посту́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| посту́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | посту́джував | посту́джували |
| жін. р. | посту́джувала |
| сер. р. | посту́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| посту́джувавши |
