| по́судо-господа́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | по́судо-господа́рчий | по́судо-господа́рча | по́судо-господа́рче | по́судо-господа́рчі |
| родовий | по́судо-господа́рчого | по́судо-господа́рчої | по́судо-господа́рчого | по́судо-господа́рчих |
| давальний | по́судо-господа́рчому | по́судо-господа́рчій | по́судо-господа́рчому | по́судо-господа́рчим |
| знахідний | по́судо-господа́рчий | по́судо-господа́рчу | по́судо-господа́рче | по́судо-господа́рчі |
| орудний | по́судо-господа́рчим | по́судо-господа́рчою | по́судо-господа́рчим | по́судо-господа́рчими |
| місцевий | на/у по́судо-господа́рчому, по́судо-господа́рчім | на/у по́судо-господа́рчій | на/у по́судо-господа́рчому, по́судо-господа́рчім | на/у по́судо-господа́рчих |