| поті́шувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | поті́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поті́шуймо | |
| 2 особа | поті́шуй | поті́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поті́шуватиму | поті́шуватимемо, поті́шуватимем |
| 2 особа | поті́шуватимеш | поті́шуватимете |
| 3 особа | поті́шуватиме | поті́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поті́шую | поті́шуємо, поті́шуєм |
| 2 особа | поті́шуєш | поті́шуєте |
| 3 особа | поті́шує | поті́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поті́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поті́шував | поті́шували |
| жін. р. | поті́шувала | |
| сер. р. | поті́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поті́шуваний | ||
| Безособова форма | ||
| поті́шувано | ||
| Дієприслівник | ||
| поті́шувавши | ||
| [діал.] | ||