| | |
| поточи́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (похитнутися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поточи́тися, поточи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поточі́мося, поточі́мось, поточі́мся |
| 2 особа | поточи́ся, поточи́сь | поточі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поточу́ся, поточу́сь | пото́чимося, пото́чимось, пото́чимся |
| 2 особа | пото́чишся | пото́читеся, пото́читесь |
| 3 особа | пото́читься | пото́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поточи́вся, поточи́всь | поточи́лися, поточи́лись |
| жін.р. | поточи́лася, поточи́лась |
| сер.р. | поточи́лося, поточи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поточи́вшись |
