| поту́плений1 – дієприкметник | ||||
| (опущений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поту́плений | поту́плена | поту́плене | поту́плені |
| родовий | поту́пленого | поту́пленої | поту́пленого | поту́плених |
| давальний | поту́пленому | поту́пленій | поту́пленому | поту́пленим |
| знахідний | поту́плений, поту́пленого | поту́плену | поту́плене | поту́плені, поту́плених |
| орудний | поту́пленим | поту́пленою | поту́пленим | поту́пленими |
| місцевий | на/у поту́пленому, поту́пленім | на/у поту́пленій | на/у поту́пленому, поту́пленім | на/у поту́плених |