| поту́хнути1 – дієслово доконаного виду | ||
| (перестати горіти) | ||
| Інфінітив | поту́хнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поту́хне | поту́хнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поту́х, поту́хнув | поту́хли, поту́хнули |
| жін.р. | поту́хла, поту́хнула | |
| сер.р. | поту́хло, поту́хнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| поту́хлий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поту́хши, поту́хнувши | ||