| | |
| потяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (тягти потроху; сильно бити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | потяга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | потяга́ймо |
| 2 особа | потяга́й | потяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потяга́тиму | потяга́тимемо, потяга́тимем |
| 2 особа | потяга́тимеш | потяга́тимете |
| 3 особа | потяга́тиме | потяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потяга́ю | потяга́ємо, потяга́єм |
| 2 особа | потяга́єш | потяга́єте |
| 3 особа | потяга́є | потяга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| потяга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | потяга́в | потяга́ли |
| жін. р. | потяга́ла |
| сер. р. | потяга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| потяга́вши |
