| | |
| похилита́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | похилита́тися, похилита́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | похилита́ймося, похилита́ймось |
| 2 особа | похилита́йся, похилита́йсь | похилита́йтеся, похилита́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | похилита́юся, похилита́юсь | похилита́ємося, похилита́ємось, похилита́ємся |
| 2 особа | похилита́єшся | похилита́єтеся, похилита́єтесь |
| 3 особа | похилита́ється | похилита́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | похилита́вся, похилита́всь | похилита́лися, похилита́лись |
| жін.р. | похилита́лася, похилита́лась |
| сер.р. | похилита́лося, похилита́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| похилита́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
