| | |
| похиля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | похиля́тися, похиля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | похиля́ймося, похиля́ймось |
| 2 особа | похиля́йся, похиля́йсь | похиля́йтеся, похиля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | похиля́тимуся, похиля́тимусь | похиля́тимемося, похиля́тимемось, похиля́тимемся |
| 2 особа | похиля́тимешся | похиля́тиметеся, похиля́тиметесь |
| 3 особа | похиля́тиметься | похиля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | похиля́юся, похиля́юсь | похиля́ємося, похиля́ємось, похиля́ємся |
| 2 особа | похиля́єшся | похиля́єтеся, похиля́єтесь |
| 3 особа | похиля́ється | похиля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| похиля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | похиля́вся, похиля́всь | похиля́лися, похиля́лись |
| жін. р. | похиля́лася, похиля́лась |
| сер. р. | похиля́лося, похиля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| похиля́вшись |
