| поширя́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (політати) | ||
| Інфінітив | поширя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поширя́ймо | |
| 2 особа | поширя́й | поширя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поширя́ю | поширя́ємо, поширя́єм |
| 2 особа | поширя́єш | поширя́єте |
| 3 особа | поширя́є | поширя́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поширя́в | поширя́ли |
| жін.р. | поширя́ла | |
| сер.р. | поширя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поширя́вши | ||