| пощепи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (поколоти на тріски) | ||
| Інфінітив | пощепи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пощепі́мо, пощепі́м | |
| 2 особа | пощепи́ | пощепі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пощеплю́ | поще́пимо, поще́пим |
| 2 особа | поще́пиш | поще́пите |
| 3 особа | поще́пить | поще́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пощепи́в | пощепи́ли |
| жін.р. | пощепи́ла | |
| сер.р. | пощепи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поще́плений | ||
| Безособова форма | ||
| поще́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| пощепи́вши | ||