| правдобо́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | правдобо́рець | правдобо́рці |
| родовий | правдобо́рця | правдобо́рців |
| давальний | правдобо́рцеві, правдобо́рцю | правдобо́рцям |
| знахідний | правдобо́рця | правдобо́рців |
| орудний | правдобо́рцем | правдобо́рцями |
| місцевий | на/у правдобо́рцеві, правдобо́рці, правдобо́рцю | на/у правдобо́рцях |
| кличний | правдобо́рцю | правдобо́рці |