| | |
| пра́витися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (користуватися певними правилами, законами) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пра́витися, пра́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | пра́витиметься | пра́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | пра́виться | пра́вляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пра́влячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пра́вився, пра́вивсь | пра́вилися, пра́вились |
| жін. р. | пра́вилася, пра́вилась |
| сер. р. | пра́вилося, пра́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пра́вившись |
| | |
| [рідко] | | |
