| предороги́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | предороги́й | предорога́ | предороге́ | предорогі́ |
| родовий | предорого́го | предорого́ї | предорого́го | предороги́х |
| давальний | предорого́му | предорогі́й | предорого́му | предороги́м |
| знахідний | предороги́й, предорого́го | предорогу́ | предороге́ | предорогі́, предороги́х |
| орудний | предороги́м | предорого́ю | предороги́м | предороги́ми |
| місцевий | на/у предорого́му, предорогі́м | на/у предорогі́й | на/у предорого́му, предорогі́м | на/у предороги́х |
| [розм.] | ||||